Міністерство освіти і науки України Національний університет „Львівська політехніка” Кафедра «Захисту інформації» / Звіт Про виконання лабораторної роботи №3 З дисципліни «Методи та засоби захисту інформації» На тему: «Методи пошуку і локалізації джерел небезпечних радіосигналівза допомогою приладу ST-031 «Пиранья»»  Мета:дослідити інфрачервоне випромінювання в каналах прийому/передачі інформації, а також за допомогою приладу ST-031 «Пиранія» навчитись виявляти канали витоку інформації в інфрачервоному діапазоні 1.ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ 1.1.Інфрачервоне випромінювання Інфрачервоне випромінювання відкрив у 1800 році Вільям Гершель, досліджуючи розподіл енергії в спектрі при допомозі чутливого термометра. Інфрачервоне випромінювання (від лат. infra - нижче) — оптичне випромінювання з довжиною хвилі більшою, ніж у видимого випромінювання, що відповідає довжині хвилі, більшій приблизно від 750 нм. Людське око не бачить інфрачервоного випромінювання, органи чуття деяких інших тварин, наприклад, змій та кажанів, сприймають інфрачервоне випромінювання, що допомагає їм добре орієнтуватися в темряві. Інфрачервоне випромінювання випускається всіма тілами, що мають температуру вищу за абсолютний нуль, максимум інтенсивності випромінювання залежить від температури. При підвищенні температури максимум зміщується в бік коротших хвиль, тобто в напрямку видимого діапазону. В зв'язку із залежністю спектру та інтенсивності інфрачервоного випромінювання від температури його часто називають тепловим випромінюванням. Класифікація за довжиною хвилі За довжиною хвилі інфрачервоне випромінювання підрозділяється на: короткі інфрачервоні хвилі — від 800 до 1400 нм; середні інфрачервоні хвилі — від 1400 до 3000 нм; довгі інфрачервоні хвилі — від 3000 до 10 000 нм. Інфрачервоне випромінювання використовується у приладах нічного бачення й в оптоелектроніці. 1.2.Канал інфрачервоного випромінювання Для прихованого спостереження в темний час доби широко використовуються прилади нічного бачення, що працюють в Іч-діапазоні електромагнітного випромінювання. Як прилади нічного бачення використовують різноманітні технічні системи: біноклі, телекамери. У пасивному режимі роботи джерелом Іч-випромінюванні є природне випромінювання (місячне світло, світло зоряного неба). У активному режимі роботи система використовує своє джерело освітлення. Це збільшує потужність падаючого на фотокатод світлового потоку, відбитого від об'єкту, збільшує чіткість зображення і дальність спостереження. Але прилади, що працюють в активному режимі, легко відстежується спостережуваною стороною. Прилади нічного бачення забезпечують спостереження до 1000 м і далі. 1.3. Призначення і основні можливості приладу ST 031 "Піранія" Багатофункціональний пошуковий прилад ST 031 "Піранія" призначений для проведення заходів щодо виявлення і локалізації спеціальних технічних засобів перехоплення інформації, для виявлення природних і штучно створених каналів витікання інформації, а також для контролю якості захисту інформації. ST 031 зберігає працездатність при напрузі живлення не нижче 4.8В, атмосферному тиску від 630 до 800 ммрт.ст., температурі довкілля від -5 до +35(С і вологості повітря, що не перевищує 95%. З використанням приладу ST 031 "Піранія" можливе вирішення таких контрольно-пошукових задач: а). Виявлення факту роботи і локалізація місця розташування радіовипромінюючих технічних засобів, що створюють потенційно небезпечні, з точки зору витоку інформації, радіовипромінювання. б). Виявлення і локалізація місця розташування спеціальних технічних засобів, що працюють з випромінюванням в інфрачервоному діапазоні. (наявністю) магнітної складової поля, трас прокладки прихованої (непозначеною) електропроводки. потенційно придатною для установки заставних пристроїв, а також дослідження технічних засобів, оброблювальних м...